Qırım Muhtar Şuralar Sotsialistik Cumhuriyeti
Qırm Muhtar Şuralar Sotsialistik Cumhuriyeti, Qırım MŞSC o zamanda adı - قریم آوطونومیالی سووت سوسیالیستیك رسپوبلیكاسی, Qrъm Avtonomijalъ Sovet Sosijalistik Respublikasъ, Кърым Автономиялы Совет Социалистик Республикасы (rusça Крымская Автономная Советская Социалистическая Республика) 1921 - 1944 senelerinde Şuralar Birligi (RŞFSCniñ terkibinde) içindeki qırımtatarlarnıñ milliy-territorial cumhuriyeti[1][2].
Qırım Muhtar Şuralar Sotsialistik Cumhuriyeti قریم آوطونومیالی سووت سوسیالیستیك رسپوبلیكاسی, Qrъm Avtonomijalъ Sovet Sosijalistik Respublikasъ, Кърым Автономиялы Совет Социалистик Республикасы | |||||
1921—1944 | |||||
| |||||
Milliy şiar: ("Bütün memleketlerniñ proletarları, birleş!") | |||||
Paytaht | Aqmescit | ||||
Resmiy til | Qırımtatar tili Rus tili | ||||
Devlet qurumı | sotsialistik cumhuriyet | ||||
Para birlemi | Sovet rublesi |
1921 s. ealini cedvelge aluvı kütleviy sahtelev (falsifikatsiy) sebebinden kösterdi ki, Qırımda 50% rus (ruslar, ukrainler, beloruslar), 25% tatar (qırımtatarlar), qalğan — episi başqa halqlar (qaraylar, nemseler, bulğarlar ve ilâhre) yaşadı[3].
Lüdmila Alekseyeva ve Yuriy Osmanov yazğanına köre, Ekinci Cian cenkinden evel Qırımda 560 000 qırımtatar yaşağan edi[4][5][6].
İhtar
deñiştir- ↑ Микоян А. И. Так было. — Москва: Вагриус, 1999. — 612 с. — ISBN 5-264-00032-8.
- ↑ Закон «О реабилитации репрессированных народов» (1991) // РИА — 26.04.2016: «Из них семь — немцы, карачаевцы, калмыки, ингуши, чеченцы, балкарцы и крымские татары — лишились при этом и своих национальных автономий».
- ↑ Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 350. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4. || Архівна копія || Menbada alınma: проведений облік нас. п-ова внаслідок численних фальсифікацій дав такі результати за нац. складом: 50 % – росіяни (у цю графу було об'єднано разом росіян, українців і білорусів), 25 % – татари, решта – представники всіх ін. національностей – болгари, вірмени, греки, караїми, кримчаки, німці та ін.
- ↑ Алексєєва, 1983
- ↑ Юрий Османов, Исторические справки
- ↑ Юрий Османов, «Белая книга национального движения крымских татар»